Усі батьки розуміють, наскільки важливими є для дитини соціальні навички — і сьогодні, і в її дорослому житті. Малюки, хоч і не зазирають так далеко в майбутнє, також усвідомлюють, що знайомства з іншими дітьми корисні — з ними можна весело проводити час, обмінюватися іграшками, ділитися своїми маленькими таємницями. Здебільшого дитину не треба вчити дружити — вона і сама охоче йде на контакт, але іноді їй треба допомогти зробити перший крок або підказати, як з'ясувати стосунки. Про це ми і поговоримо.
Як налагодити спілкування дитини до року з однолітками?
Ви хочете, аби він вчився дружити з найбільш раннього віку. Слушне бажання, але у вас, найімовірніше, нічого не вийде. Навички групової взаємодії випрацьовуються у дітей приблизно до трьох років. До цього віку вам може видатися, що малюки дружать, але придивіться уважніше — вони просто сидять поруч і бавляться кожен у свою гру. Знайомтесь із мамами, які народили приблизно в один час із вами, знайомте своїх дітей, чому б ні. Можливо, в майбутньому між ними справді зав'яжеться дружба, але наразі не дивуйтесь і не хвилюйтесь, якщо карапузи намагаються відібрати одне в одного машинку чи ляльку — це абсолютно не означає, що з вашою дитиною не все гаразд.
Малюк почне заводити друзів після трьох років, але вони будуть часто змінюватися. Навіть у дитини 10–12 років новий найкращий друг може з'являтися раз на кілька місяців — такі вже особливості спілкування дітей з однолітками. Ми пояснимо вам, як допомогти дитині налагодити стосунки, але пам'ятайте, що всі наші подальші поради не поширюються на немовлят, а стосуються більш старших малюків.
Як допомогти налагодити спілкування дітей з однолітками?
Дружба не завжди буває гладкою. Діти легко заводять стосунки, але так само легко вони руйнуються. «Василько сьогодні бавився з Сашком, а не зі мною», — закопилює губу ваш син. «Оля сказала, що в мене великий ніс», — скаржиться дочка крізь сльози. Дитячі образи? Для вас — так, а для вашої дитини — драма вселенського масштабу. Аби подолати труднощі спілкування дітей з однолітками, вам потрібно засвоїти низку психологічних прийомів.
-
Слухайте. Не відмахуйтесь від малюка. Демонструйте візуальними та вербальними сигналами, що зараз для вас немає нічого важливішого, аніж з'ясувати його проблеми з друзями (навіть якщо ваша голова забита зовсім іншим). Повторюйте основні фрази дитини, резюмуйте сказане нею. Кивайте, підводьте брови, хитайте головою, розводьте руками, цокайте язиком у відповідних місцях розповіді. Не зайвим буде також вигукнути: «Та ти що!», «Невже?» і «Ай-яй-яй». У психології цей прийом називається «активне слухання», він ефективний навіть у спілкуванні з дорослими.
-
Ставте запитання. По-перше, вони допомагають малюкові проказати образи та заспокоїтися. По-друге, так ви зможете більше дізнатися про ситуацію і зрозуміти, чому дитина вже не спілкується з однолітками, з якими раніше тісно приятелювала. Постарайтесь ставити більше відкритих запитань, тобто таких, на які потрібна розгорнула відповідь, а не просте «так» чи «ні».
-
Співпереживайте. Якщо у конфлікті немає вини вашого малюка, покажіть йому своє співчуття. Не варто казати «нічого страшного» або «не бачу проблеми». Підтримайте його фразами на кшталт «Розумію, як тобі було сумно в цей момент», «У голові не вкладається, що твій друг міг так вчинити» або подібними, які дадуть дитині зрозуміти, що ви на його боці.
-
Запропонуйте, але не нав'язуйте допомогу. Завдання батьків — навчити дітей дружити між собою. Не забувайте про це ніколи: в дитячому конфлікті ви не учасник, а мудрий спостерігач. Пропонуйте допомогу і допомагайте, тільки якщо дитина сама про це попросить. Якщо вона хоче з'ясувати ситуацію самотужки, заохочуйте її самостійність і не втручайтесь.
-
Шукайте рішення разом. Дитина попросила про допомогу? Не пропонуйте готового рішення, а запропонуйте обговорити проблему, влаштуйте спільний мозковий штурм. Озвучуйте різні сценарії виходу з конфліктної ситуації, слухайте пропозиції малюка, обговорюйте. Нехай малюк зважить усі «за» і «проти» і сам обере найкраще для себе рішення.
-
Наводьте приклади. Для розуміння того, що важливо у дружбі, а з чим можна змиритися і на що не зважати, потрібен досвід, якого малюк наразі не має. Збагатіть його знання прикладами зі свого життя, з книг, фільмів та мультиків, можете навіть вигадати щось. Розглянувши схожу ситуацію, дитині буде простіше зорієнтуватися у власній.
-
Дайте зрозуміти, що ви завжди поруч. Розвиток спілкування дитини з однолітками — процес, у якому буде ще чимало конфліктів. Малюк повинен розуміти, що завжди може звернутися до вас. Якщо зараз своїми словами, діями чи бездіяльністю ви відштовхуєте дитину, вона може закритися і перестати розповідати про свої стосунки з друзями.
Чого не можна робити, навчаючи дітей спілкуватися з однолітками?
Ми розглянули корисні методики, за допомогою яких ви можете допомогти дитині з'ясувати стосунки з друзями. А тепер поговоримо про шкідливі способи залагодження конфліктів. Якщо у вашого малюка виникли проблеми з дружбою, ніколи не робіть такого.
-
Не вважайте свою дитину за замовчуванням жертвою. Звичайно, ваш малюк є для вас найулюбленішим у світі. Природно, що вам хочеться стати на його бік у конфліктній ситуації з іншими дітьми. Проте пам'ятайте, що дитина розповідає вам свою версію подій, в якій може трохи згустити барви стосовно своїх кривдників і «забути» про деякі свої слова та дії. Ставлячи запитання, постарайтесь відновити картину повністю, аби прийняти зважене рішення.
-
Не змушуйте дитину помиритися з друзями чи змінити їх. Допоможіть малюкові проаналізувати особливості спілкування різних дітей з однолітками, зважити плюси та мінуси дружби з ними. Зробіть усе необхідне, аби він зміг прийняти самостійне рішення, але не вказуйте йому, з ким дружити.
-
Не намагайтеся склеїти розбиту дружбу самостійно. Часто дорослі вважають, що краще й ефективніше впораються з проблемою, адже вони набагато мудріші та досвідченіші за малюка. Мами й тати йдуть на серйозну розмову до батьків іншої дитини або навіть звертаються до неї безпосередньо, щоб пояснити, як правильно дружити. Ваші рішучі дії можуть ще більше погіршити ситуацію. Якщо ви не маєте вагомих підстав вважати, що малюк став жертвою булінгу (фізичного або психологічного цькування з боку однолітків), не втручайтесь, дайте дитині з'ясувати все самотужки.
-
Не пропонуйте дитині морально знищити «кривдника». Іноді батьки рекомендують малюкові жорстко відповісти на образу. Ось декілька шкідливих порад, що їх дають мами стосовно спілкування дітей дошкільного віку з однолітками: вигадати принизливе прізвисько, висміяти перед усіма, розкрити секрет, опорочити, вигадавши негарну історію. Не робіть такого! Ви можете заподіяти важку психологічну травму іншій дитині, яка вплине на все її подальше життя. Крім того, інтриганство — зброя, яку не завжди вдається контролювати, і вона може боляче вдарити по вашому малюку.
-
Не пропонуйте з'ясувати все як чоловіки. Не секрет, що деякі татусі радять відповісти на кривду фізично. При цьому лунають правильні слова «постояти за себе», «захистити честь», «дати відсіч» тощо. Вгамуйте в собі дуелянта і вчіть малюка залагоджувати проблеми дипломатичними, а не силовими методами — кулаками дружби не збудувати.
-
Не ігноруйте скарги малюка. Вчіться вчасно виявляти реальні проблеми, особливо зважайте на ситуації, коли постійно конфлікти виникають з однією й тією самою дитиною. Аби все з'ясувати, поговоріть із вихователем або з іншим дорослим, хто був присутній при цьому.
Як навчити дітей дружити з іншими дітьми?
Кожна дитина має унікальний темперамент. Є діти, які дружать з усіма, — вони дуже відкриті, легко ідуть на контакт, уміють знаходити підхід до кожного, моментально відходять від образ та швидко відновлюють дружбу, яка дала тріщину. Інші можуть мати всього одного-двох друзів, але в цьому немає нічого поганого. Обидві ситуації нормальні, і вам нема про непокоїтися. Допомагати дитині заводити дружні стосунки треба лише в одному випадку — якщо вона завжди сама і стосунки з однолітками не зав'язуються через сором'язливість або з інших причин. Ось декілька порад, як це зробити.
-
Віддайте дитину до садочку. Зважуючи плюси і мінуси дитсадка, обов'язково враховуйте цей аргумент «за»: спілкуючись з іншими дітьми, дитина вчиться вибудовувати соціальні зв'язки. Ця форма спілкування дітей з однолітками особливо актуальна, якщо малюк народився у «неврожайний» для вашого двору рік, і переважна більшість дітей, з якими він зустрічається на прогулянках, старші чи молодші за нього.
-
Запишіть малюка до спортивної секції, музичної школи, в гурток робототехніки тощо. Ця порада має на меті те саме — розширити коло знайомств, аби відкрити нові території пошуку друзів. Також нові вміння вашої дитини можуть привабити до неї давніх знайомих, які раніше не зважали на неї. Не забувайте, що цей метод працює тільки в тому разі, якщо малюку подобаються заняття, тож запропонуйте йому варіанти секцій і курсів і дайте вибрати самому.
-
Спробуйте розтопити лід у стосунках дитини з однолітками. Малюків дуже легко підкупити. Якщо бачите, що діти розважаються у дворі, а ваша дитина стоїть осторонь, вийдіть та почастуйте всіх якимись смаколиками. Купіть іграшку, якою всі зацікавляться, запросіть однолітків малюка подивитися новий мультик, організуйте цікаву гру надворі або у вас удома — загалом вигадайте щось, що, може згуртувати малюків навколо вашої дитини. Не факт, що це допоможе у тривалій перспективі, але, можливо, для початку міцної дружби треба лише зсунути ситуацію з мертвої точки.
-
Навчіть малюка йти на контакт. Якщо ваша дитина надто затиснута і закрита, ви можете спробувати відкоригувати її поведінку. На власному прикладі показуйте, як добре дружити, частіше ходіть у гості, знайомтесь на прогулянках з іншими мамами. Запропонуйте малюкові самому підійти до будь-якої дитини в парку, усміхнутися і сказати: «Привіт». Крок за кроком прийде розуміння, що знайомитися — не страшно, тож невдовзі ви побачите поруч із малюком нових друзів.
-
Не забувайте про можливості електронного спілкування. Звичайно, ви вирішуєте питання, як навчити дитину дружити з однолітками наживо, а не в месенджері. Проте, якщо вирішити завдання на раз-два не виходить, слід розділити його кілька етапів. Нехай першим із них стане дистанційне спілкування з сусідськими дітьми. Якщо воно налагодиться, є всі шанси, що незабаром дружба перейде з онлайну в реальне життя.
Негаразди в дружніх стосунках у дитини можуть бути пов'язані з різними причинами — від легкої сором'язливості до якихось серйозніших проблем. Якщо ви бачите, що, попри всі ваші зусилля у малюка ніяк не виходить налагодити контакт з іншими дітьми, можливо, вам не завадить допомога фахівця — дитячого психолога.
______________________________________________
Посилання на джерела:
- Vincent Iannelli, MD. How Kids Make and Keep Friends. Verywell Family. Посилання: https://www.verywellfamily.com/making-and-keeping-friends-2633627
- Arlin Cuncic. How to Practice Active Listening. Verywell Mind. Посилання: https://www.verywellmind.com/what-is-active-listening-3024343
- Worley, Peter. Open thinking, closed questioning: Two kinds of open and closed question. Journal of Philosophy in Schools. 2 (2). 2015-11-29. Посилання: https://ojs.unisa.edu.au/index.php/jps/article/view/1269/834
- Your Child’s Friendship Drama: Do’s and Don’ts for Parents. Imperfect Families. Посилання: https://imperfectfamilies.com/your-childs-friendship-drama-dos-and-donts-for-parents/
- Benefits of Sports for Kids. Novak Djokovic Foundation. Посилання: https://novakdjokovicfoundation.org/5-benefits-sports-kids/
-
Fred Frankel. Friends Forever: How Parents Can Help Their Kids Make and Keep Good Friends. P. 59. Посилання: https://books.google.ru/books?id=gQMCfh9nopEC&pg=PT59
