Хлопчики можуть бути дуже ласкавими, мати велику потребу в обіймах, поцілунках та постійних доказах того, що їх люблять, і вони в безпеці. Так само немає жодних сумнівів, що вони можуть бути «карою небесною». І все це дуже бентежить батьків. Саме тому так важливо змалечку навчитися встановлювати для хлопчиків межі дозволеного. Це дозволяє їм відчувати контроль і підтримку на критичних етапах розвитку.
Для Лариси друге материнство стало шоком. Її хлопчик Тарас, такий люблячий і лагідний удома, абсолютно змінювався на людях. Вона з жахом спостерігала, як за кілька хвилин він двічі образив малюка на дитячому майданчику, і зовсім розгубилась, бо не знала, як поводитися в такій ситуації. Адже зі старшою дочкою Оксаною у неї ніколи не виникало подібних проблем. Лариса – не єдина мама, яка відчуває це. Багатьом матерям доводиться витрачати багато часу на дисциплінарні заходи через негідну поведінку своїх синів на дитячих майданчиках.
Безперечно, проблеми виховання, з якими стикаються батьки хлопчиків і дівчат, відрізняються. Так, хлопчики повільніше дозрівають – їхнє відставання від дівчаток до повноліття може становити від одного до двох років. Саме тому хлопчики часто повільніше досягають контрольних етапів розвитку. Хоча фізично вони можуть бути більш розвиненими за дівчат-однолітків, емоційно вони дуже незрілі й часто набагато болісніше переживають відокремлення від батьків, ніж дівчатка.
То що ж робити таким батькам, як Лариса, щоб допомогти своїм синам у ситуаціях, як на тому дитячому майданчику?
Насамперед їм потрібно знати, що хлопчики від природи дуже активні та енергійні. Вони рідко бувають занадто активними в соціумі та, як правило, більш самостійні у своїх вчинках та діяльності. Стів Біддульф, автор книги «Виховання хлопчиків», каже: «У дошкільному віці хлопчики прагнуть ігнорувати нову дитину, яка приходить до групи, тоді як дівчата обов’язково її помітять і потоваришують». Коли Тарас захотів погратися з іграшкою іншої дитини, він зробив це у найкращий спосіб, який знав, – фізичний. Тому всім батькам слід приділяти значну увагу фізичному розвитку своїх синів. Це допомагає їм розвивати координацію рук і очей, почуватися більш упевненими, сильними та відчувати підтримку батьків.
Коли хлопчик уперше погано поводиться, варто просто забрати його від дітей. Хлоп’ята дуже часто почуваються пригніченими і занадто збудженими серед людей. Коли в такий момент забрати їх з юрби, вони досить швидко заспокоюються.
Такий метод «тайм-ауту» – один із найефективніших дисциплінарних заходів, які сьогодні використовують батьки хлопчиків. Пам’ятайте про правило, згідно з яким один рік віку хлопчика дорівнює одній хвилині «тайм-ауту». Якщо хлопчик заспокоюється, ви дозволяєте йому знову повертатися до дітей. Після всього поговоріть з ним про те, чому у нього виник «тайм-аут». Якщо він уже в змозі, попросіть його пояснити вам, чому він опинився «поза грою».
Батькам краще бути поруч зі своїми синами, коли вони граються. Це дає змогу уважно стежити за їхньою поведінкою і надає дітям чітке розуміння меж. Це дуже важливо для маленьких хлопчиків. Вони потребують постійного контролю, і хоча це іноді втомлює батьків, у перспективі це, як правило, винагороджується кращою поведінкою хлопців.
Батьки мають пояснювати хлопцям, як їм поводитися і що казати в тій чи іншій ситуації. Наприклад: «Будь ласка, чи можу я позичити твою іграшку?», а не відбирати її чи битися. Маленькі хлопчаки, та й діти взагалі, не дуже добре вміють вести переговори, тому не соромтеся іноді робити це за них і від їхнього імені. Здебільшого хлопчики повільніше розвивають словесні навички, тому вам потрібно набратися терпіння.
Пан Біддульф вважає, що до шести років для хлопчиків триває період «навчання любові». Відомо, що до цього віку вони повністю «належать» матері. Зв'язок між мамою та хлопчиком має вирішальне значення для його розвитку. Важливо, щоб він почувався комфортно і безпечно. Тому, коли син плаче, краще дізнатися, чому, а не просто говорити, щоб він припинив плакати. А ще хлопчики дуже потребують фізичного контакту у вигляді поцілунків та обіймів – чим більше їх, тим для них краще.
У цьому віці мама для хлопчика є центром Всесвіту, тому він завжди прагне її чимось порадувати. Через цю «мамозалежність» з хлопчиками, як правило, легше домовлятися, ніж з їхніми однолітками дівчатками. Вони часто звертатимуться до вас, щоб упевнитись, що вони поводяться правильно. Ось чому так важливо бути фізично близькими до них.
На думку пана Біддульфа, для хлопчиків до трьох років відвідування дитсадка є великим стресом. Проте більшість батьків не має іншого виходу, тому дуже важливо, щоб удома ви проводили з сином багато часу, постійно розмовляючи, обіймаючи, підбадьорюючи та заспокоюючи його.
Незважаючи на всі проблеми, пов'язані з вихованням хлопчиків, нагорода варта всіх зусиль. Коли Лариса почала встановлювати для Тараса чіткі межі, винагороджуючи його безліччю заспокійливих обіймів і поцілунків, поведінка хлопчика значно поліпшилася, а ігри та спілкування на дитячих майданчиках стали для них обох джерелом задоволення, а не стресу
