Гепатит В
Перше щеплення, що мають зробити дитині - від гепатиту В.
Мамине питання: Дитинка ще геть мала, вколотися нічим не зможе, до стоматолога ми не підемо у найближчі роки… То навіщо ця вакцина від недитячої хвороби, та ще й у перший день після народження?
Відповідь лікаря: Отже, малюк народився. Згідно із календарем вакцинації, перше щеплення від гепатиту В може бути виконано в перший день життя. Однак введення вакцини одразу після народження можна відкласти, за виключенням деяких показань до вакцинації.
Наприклад, якщо мама є носієм гепатиту В, то безпека дитини вимагає щеплення в перші 72 години життя. Або, якщо у дитини виявлено такі стани, що будуть потребувати хірургічного лікування в найближчі декілька місяців, їй також рекомендується вакцинація від гепатиту В. Якщо ж таких показань до щеплення нема, то допустимо комбінувати щеплення від гепатиту В із комплексною вакцинацією в 3 місяці.
Про гепатит В важливо знати, що ним можна заразитися навіть через непошкоджені слизові оболонки або через мікротравми шкіри, на які зазвичай ми не звертаємо уваги. Є таке поняття, як вірусне навантаження. Якщо у людини воно велике, тобто в одній краплі крові багато вірусних копій гепатиту В, то небезпека контакту з кров`ю інфікованої людини - дуже висока.
Вірус може міститися не лише в крові, а і в будь якій біологічній рідині організму (наприклад, у слині, випорожненнях). Якщо у дитсадку є носій гепатиту В, то діставши випадкову травму (а це нерідко трапляється у дітей), маля може наразити на небезпеку своїх однолітків.
Вірус гепатиту В може зберігати життєздатність окремо від організму людини до 7 діб. Тобто прямий контакт із хворим не є обов`язковою умовою зараження. Таким чином, у дітей ін’єкційний шлях зараження гепатитом - зовсім не на першому місці.
Бажано вчасно вакцинувати дитину, ще до початку відвідування дитячого садочку. Аргумент «у нас хороший садок» - непереконливий. У дітей не беруть аналіз крові на наявність гепатиту В. А навіть якщо і брали б, ви ні в якому разі не будете мати доступ до медичної документації інших дітей.
Вакцина від гепатиту В не така страшна, як здається опонентам вакцинації. Адже вже винайдено рекомбінантну вакцину. Річ в тім, що у кожної бактерії чи вірусу є патогенна та імуногенна частини. Патогенна викликає захворювання. А імуногенна частина здатна викликати вироблення у людини імунітету. Саме її і використовують для створення вакцин. У різних збудників захворювань імуногенні властивості виражені по-різному. Тому, наприклад, стафілококові або аденовірусні інфекції можуть виникати повторно протягом життя. А вітряна віспа залишає по собі стійкий імунітет.
У випадку з гепатитом В вчені винайшли наступне: вірусом гепатиту В заражають культуру дріжджових грибів, і ці гриби виробляють речовини, здатні викликати вироблення імунітету у людей. Тобто сам вірус гепатиту в організм дитини не вводиться. Це дуже високий рівень безпеки. Завершений цикл вакцинації (3 послідовні щеплення) забезпечують захист щонайменше на 20 років.
БЦЖ
Наступне щеплення - вакцинація БЦЖ на 3-5 день для профілактики туберкульозу.
Мамине питання: БЦЖ - це «вчорашній день»! Вакцина неефективна: усі нею щеплені, а маємо високий рівень захворювання на туберкульоз в Україні.
Відповідь лікаря: Для нашої країни - це не вчорашній день, бо у нас дуже велика кількість не лише хворих, а й не обстежених людей. Епідемію туберкульозу на рівні країни не оголошено, але фактично вона є. Крім БЦЖ, поки ще не розроблено іншої вакцини для специфічної профілактики. У розвинутих країнах нема такої кількості хворих, як в Україні, тому для них щеплення БЦЖ менш актуальне і проводиться вибірково.
Треба розуміти, що деякі хвороби можна контролювати вакцинами, а деякі - ні. Натуральна віспа, поліомієліт і кір є вакциноконтрольованими хворобами. Тобто шляхом масової вакцинації можна звести захворюваність до мінімуму.
Але туберкульоз - не вакциноконтрольований. Навіщо ж тоді щеплювати дітей? Цією вакциною найважливіше забезпечувати саме дітей, бо у них значно вищий ризик важких форм туберкульозу, тобто позалегеневих, коли уражаються нирки, кістки і нервова система.
БЦЖ-вакцинацію проводять масово з 30-40х років 20 століття (на території колишнього СРСР - з початку 60-х), тому ми маємо високий рівень доказовості зниження важких форм туберкульозу серед дітей. Ускладнення від вакцинації дуже пов’язані із технікою виконання щеплення: вакцина не має попадати в кровотік.
Що робити батькам? Треба вибирати досвідченого лікаря, котрий буде проводити щеплення і гарантувати безпеку процедури.
Дифтерія, кашлюк, правець, поліомієліт, гемофільна інфекція (3, 4, 5, 18 місяців)
Питання мами: Ця вакцина (АКДП або АКДС) важко переноситься дитиною, навіщо її мучити?У дитину вливають цілий «коктейль» вакцин, - це ж сильний удар по імунітету?
Відповідь лікаря: Комплексну вакцину було створено, щоб знизити кількість ін’єкцій. Дослідники виявляли, які вакцини можна поєднати, а які - ні. Загальна стратегія ВООЗ називається «безін’єкційне дитинство». Тобто, у дитинстві має бути якнайменше уколів і болю. Якби ця вакцина була не комплексною, то ми б мали 18 уколів замість 3.
У вакцині міститься визначена кількість антигенів. Їдучи в переповненій маршрутці чи облизуючи руки після пісочниці дитина отримує незрівнянно більше антигенне «навантаження». Звісно, з вакциною вони потрапляють до організму «неприроднім» шляхом, але у порівнянні з кожним днем життям дитини, ця кількість антигенів не є надмірним навантаженням.
Про реакції на вакцинацію дослідили таке. Ті діти, які дають помірну чи високу температуру після щеплення, насправді активніше виробляють антитіла, і це добре. Крім того, не варто забувати, що є заплановані реакції після уколу, а є ускладнення. Наприклад, для АКДП запланованою реакцією є температура, почервоніння на місці ін’єкції, зміна апетиту, зміна поведінки. Тобто всі ці прояви - в межах норми.
Питання мами: Чи можуть самі батьки вплинути на процес вакцинації, щоб дитина краще його перенесла? Як максимально уникнути ускладнень?
Відповідь лікаря: Звичайно, ви маєте великий вплив на перебіг післявакцинального періоду.
Більшість комбінованих вакцин мають ацелюлярний кашлюковий компонент, що в сотні разів знизило антигенне навантаження і побічні ефекти (перш за все, алергічні та температурні реакції). Коли запровадили цю розробку, то діти стали легше переносити вакцинацію. Перед вакцинацією своєї дитини батьки можуть прочитати інструкцію до препарату і обрати препарат з ацелюлярним кашлюковим компонентом.
Підготовка до щеплення
Важливо пам’ятати, що перед вакцинацією дитина має бути здорова. І не лише вона, а й її оточення теж. Бажано, щоб за тиждень до вакцинації всі члени родини були здорові, без проявів, наприклад ГРВІ або розладів кишківника тощо. Не бажано проводити щеплення одразу після поїздок, перед подорожами, введенням нової їжі. Після вакцинації «в нагороду» не треба іти в аквапарк чи до велелюдного супермаркету.
Щодо поліомієліту
Часто доводиться чути аргумент: «не треба робити, бо у нас поліомієліту в країні нема». Але і ліків від цієї хвороби - не існує взагалі. Поліомієліт можна лише перенести із певними наслідками (парези чи паралічі), що залишають інвалідність на все життя.
Дійсно, захворюваність на поліомієліт значно знизилась в усьому світі. Але цього можна досягнути саме завдяки вакцинації. Охоплення щепленням від поліо- має бути вище 90%, аби контролювати хворобу, а у нас лише близько 50% - через масові відмови від щеплення. Це небезпечний «епідемічний поріг», при якому можуть виникати спалахи захворювання.
Поліо-вакцина буває різна. Вона може містити живий ослаблений вірус чи інактивований (убитий). З живою вакциною справді існує ризик поствакцинального поліомієліту (вкрай рідко), в той же час, вона діє активніше. Живу вакцину проти поліомієліту ви всі добре пам`ятаєте – це рожеві краплі, що крапаються в рот. Така вакцина не втратила своєї актуальності і зараз.
Правець
Хвороба може уразити навіть під час прорізування зубів, коли є мікротравми слизової оболонки ясен, якщо дитина піднімає щось з землі та покладе до рота. Тобто, класична ситуація із іржавим гвіздком - необов’язкова.
Кір, краснуха та епідемічний паротит (КПК)
Питання мами: це дитячі хвороби, чи не краще ними перехворіти в дитинстві?
Відповідь лікаря: Не всі хвороби, від яких ми щеплюємо, є дитячими. З календаря вакцинації з 10 інфекцій сугубо дитячими є краснуха, кір і паротит.
Навіщо вводити вакцину КПК? Навіть якщо дитина перехворіє паротитом, то це великий ризик неплідності хлопчика у майбутньому. Уявіть, скільки проблем це приносить дорослому чоловікові, котрий мріє про нащадка. На мою думку, ми не маємо права аж так розпоряджуватися життям дитини.
Інші запитання і побоювання
Питання мами: а що буде, якщо я зробила лише 1-2 щеплення із необхідних 3?
Відповідь лікаря: Важливий момент - закінчити цикл вакцинації повністю і вчасно. Є захисні імуноглобуліни М (Ig M),і це перша відповідь організму на збудника, гостра реакція. Але наша мета - не вони, а імуноглобуліни G (IgG), які можуть функціонувати десятиліттями, захищаючи організм.
IgG виробляються після захворювання. Вони передаються дитині від мами через плаценту і грудне молоко. Вони ж виробляються після повторної вакцинації. Після першої-другої вакцинації виробляються лише імуноглобуліни М.
Тобто, якщо замість 3 щеплень зробити 1, то виробиться тільки М, а не G, які є нашою метою. Таке щеплення є неефективним. Саме тому такі терміни вакцинації, такі повтори і такий календар. Це все ретельно прораховувалося імунологами, інфекціоністами, біологами, фармацевтами. І щеплення повторюють саме в результаті досліджень, а не тому, що вакцина «погано діє з першого разу».
Питання мами: Чи не краще щеплювати дитину вже після року?
Відповідь лікаря: Це неправильне рішення. Бо проводилося дуже багато досліджень, з якого віку людина здатна виробляти антитіла, і в якому віці це важливо робити.
Необхідно починати саме з 3-4 місяців. Мама через плаценту передає дитині антитіла G (але їх рівень ми не вимірюємо і точно знати неможливо, який реальний рівень захисних можливостей організму вагітної).
У дитини вони функціонують 4-6 місяців. Але цей запас імунних сил, отриманий внутрішньоутробно, до 6 місяців майже зникає. Він трохи підтримується грудним вигодовуванням, але недостатньо для захисту від інфекційних хвороб.
Тому щеплення треба зробити так, щоб, коли не стане материнських імуноглобулінів, у дитини вже були власні імуноглобуліни М. Крім того, чим менша дитина, тим менше ризик алергічних реакцій.
У немовлят майже не буває анафілактичного шоку або інших важких проявів алергії. Якщо порівняти 2 місяці і 2 роки, то у 2 роки вищий шанс отримати алергічну реакцію. Відкладання вакцинації підвищує деякі ризики. Плюс дитина усвідомлює вже, куди її ведуть і що буде…
Але починати ніколи не пізно. Просто для старших дітей іде інший набір щеплень та інший обсяг.
Питання мами: Я читала стільки «жахастиків» про щеплення, що просто боюся їх робити.
Відповідь лікаря: Існують поняття різних рівнів доказовості. Найвищий рівень доказовості - це міжнародні масові контрольовані дослідження, так званий «рівень А». Є нижчі рівні, як от невеликі дослідження, найнижчій рівень - це окремі спостереження окремих лікарів або групи фахівців.
Для наших батьків і ЗМІ думка окремо взятого лікаря інколи ставиться на найвищий рівень. І це сумно. Адже особистий досвід не може бути об’єктивним і статистично достовірним, навіть якщо цей лікар 30 років пропрацював на своєму місці.
Питання мами: Не дивно, що батьки більше довіряють досвіду знайомих, адже система охорони здоров’я в Україні себе давно скомпрометувала. То як їй довіряти?
Відповідь лікаря: Справді, будь-який процес можна організувати по різному, і на виході буде різний результат. Вакцинація - це досягнення цивілізації, але як ним користуватися? Це вже питання. Українська державна медицина інколи сама підштовхує людей звертатися у приватні клініки.
Адже, наприклад, приватна клініка не буде робити щеплення без аналізів і оглядів, хоча в протоколі МОЗ такої прямої рекомендації нема. Окреме питання - матеріально-технічне забезпечення державного сектору медицини і забезпечення вакцинами.
Питання мами: Багато чула про вміст шкідливих речовин у вакцинах.
Відповідь лікаря: Ртуть, фенол, яди… Якщо почитати інструкцію, то в багатьох вакцинах ртуті давно нема. Навіть коли і була ртуть, то це були солі ртуті, неактивні сполуки-консерванти. Вакцини не містили молекул вільної ртуті, здатної спричинити інтоксикацію. Тим більше, в таких мізерних дозах. Коли мама котить дитячий візочок вздовж дороги з автомобілями, то дитина вдихає набагато більше шкідливих речовин.
У деяких живих вакцинах є речовини, які можуть давати перехресну алергію. Наприклад, якщо у дитини є алергія на яйця, то не можна робити щеплення від грипу і кліщового енцефаліту. Якщо є алергія на дріжджі, то це може бути протипоказом для застосування рекомбінантної вакцини проти гепатиту В.
Але для протипоказання алергічні реакції мають бути важкі, це не просто «червоні щічки». Також треба враховувати, чи є алергія на цей продукт у матері.
Питання мами: Чи щеплювати ослаблених дітей чи дітей з супутніми захворюваннями, наприклад, з бронхіальною астмою?
Відповідь лікаря: Більшість астм діагностуються у віці до 2 років. І саме в цьому віці треба вирішувати питання про щеплення. Здається, яка може бути мова про щеплення - дитина ж хвора, слабенька.
Але, уявіть собі, що хвора на астму дитина буде переносити кашлюк з важкими нападами кашлю. То краще, на фоні підтримуючої терапії, все-таки провести щеплення. Спільно з алергологами, імунологами і педіатрами це можна зробити, ретельно все проаналізувавши.
Якщо дитина хворіє часто, то щеплювати не будемо, коли надворі зима і період хвороб. А загалом, при правильному підході все можна організувати.
Підготувала Настя Мельниченко
